Відновлення організму після COVID-19 ще й досі являються актуальною і найбільш затребуваною темою в нашому суспільстві. Здається, останніми роками ми вже звикли до нових ковідних реалій. Складніше згадати, як було до маскового режиму та регулярних карантинів. Ці реалії, на жаль, принесли в наші життя безліч неприємних наслідків.
Термін затяжний COVID («long COVID») тепер все частіше з’являється у професійному словнику лікарів.
Long COVID – це низка довгострокових симптомів, які виникають після коронавірусної інфекції та тривають від кількох тижнів до кількох місяців, значно знижуючи якість життя пацієнтів. Затяжний COVID буває не тільки у тих, хто переніс захворювання у тяжкій формі, а й у тих, хто взагалі не помічав симптомів або перехворів на гостру інфекцію у легкій формі. Особливості таких наслідків криються у їхній непередбачуваності та широкому спектрі негативного впливу на організм. Адже йдеться не лише про фізичні аспекти здоров’я, а й про психологічні, когнітивні, соціальні та професійні складові.
Досі залишається невідомим, чому хтось одужує швидко, а за кимось ще довго продовжується тягнутися так званий «посткоподібний хвіст».
На цей процес, ймовірно, впливає величезний ряд факторів:
Враховуючи широкий спектр впливу коронавірусної інфекції практично на всі органи та системи організму, варто розуміти, що не існує єдиного підходу для корекції постковідного синдрому.
«Чарівної» пігулки від COVID-19 не вигадано, а універсального лікування його наслідків – тим більше. Кожна людина по-своєму реагує на перенесену інфекцію та має свій «індивідуальний набір» специфічних скарг та змін в організмі, що розвиваються на тлі COVID-19. Залежно від цього підбирається подальший план додаткових обстежень і розробляється персоніфікована схема лікування.
До найпоширеніших симптомів постковідного синдрому відносяться:
До яких фахівців варто звертатись після COVID-19?
Насамперед варто звернутися до свого сімейного лікаря чи терапевта, щоб описати свій стан після перенесеної хвороби, а також уточнити, як довго тривають ці симптоми та розповісти про динаміку їх змін. Навіть найбанальніші, на перший погляд, симптоми не варто замовчувати, адже це може стати важливою ланкою для вибору подальшої тактики лікування.
Після консультації терапевт приймає рішення, чи потрібно направляти вас далі до вужчих фахівців. Це може бути консультація кардіолога, невролога, психотерапевта, ендокринолога, гематолога, дерматолога, трихолога тощо.
Після огляду та збору анамнезу лікар може направити вас на здачу аналізів крові. Це робиться для виявлення певних дефіцитних станів, які часто супроводжують коронавірусну інфекцію, а також для того, щоб перевірити, як працюють «органи-мішені» після перенесеної хвороби. Також, можуть бути надані рекомендації щодо необхідності подальших інструментальних обстежень: наприклад – УЗД, кардіограма, функціональні дослідження роботи легень, серця тощо.
Відновлення балансу в організмі
Регулярно консультуючи пацієнтів із постковідним синдромом, ми систематично спостерігаємо виражені дефіцити найважливіших мікроелементів та вітамінів, а також гормональні порушення, що виникають на тлі COVID-19. Без відновлення цього філігранного балансу в нашому тілі немає сенсу розраховувати на швидке відновлення після коронавірусної інфекції.
Нам хотілося б розповісти про найпоширеніші дефіцити, на які варто звернути увагу під час реабілітації після перенесеної інфекції: дефіцит заліза, вітаміну Д та омега3.
Після перенесеної коронавірусної інфекції не рекомендується швидко повертатися до активних фізичних навантажень і, тим більше, у великий спорт. Організм, незалежно від тяжкості COVID-19, ослаблений, тому варто підійти до цього питання з розумом та обережністю. Ідеально було б складати індивідуальну ступінчасту програму фізичної активності разом із фахівцями, спираючись на ваш суб’єктивний стан та враховуючи результати проведених обстежень.
У перший тиждень після одужання від коронавірусної інфекції легкого ступеня важкості рекомендується починати з низькоінтенсивних вправ для зміцнення м’язів, а також проведення вправ для розтяжки. Надалі можна переходити до цільових кардіоваскулярних тренувань, уникаючи інтенсивних навантажень та постійно контролюючи показники пульсу, дихання та сатурації.
Пацієнти, які перенесли важку форму COVID-19, можуть повертатися до фізичних навантажень виключно після того, як буде проведена комплексна оцінка їх дихальної та серцево-судинної ситсеми.
Під час дихання 80% роботи виконує діафрагма. Після перенесеної коронавірусної інфекції може змінитися патерн (тип) дихання за рахунок зменшення рухливості діафрагми і залучення в цей процес так званої додаткової дихальної мускулатури. За рахунок цього виникає поверхневий подих, наростає втома і задишка, збільшуються енерговитрати організму.
Більшість пацієнтів через шість тижнів після гострого COVID-19 вже не потребують дихальної реабілітації. Але пацієнти з великим ураженням легень, а також пацієнти, які були змушені дотримуватись тривалого постільного режиму — це окрема розмова.
Їм можуть знадобитися дихальні техніки збільшення ефективності дихальних м’язів і особливо діафрагми. Підхід до кожного пацієнта має бути індивідуальний і підбір відповідних дихальних вправ теж — повільне глибоке дихання, техніки, взяті з йоги, діафрагмальне дихання тощо.
За різними даними, у 20-40 відсотків людей, які перенесли коронавірусну інфекцію, виникають певні симптоми, пов’язані з порушенням психологічного здоров’я.
Сюди можна віднести:
Для проведення швидкого скринінгу на наявність депресії були розроблені різні шкали, які лікарі активно застосовують у своїй клінічній практиці.
Наприклад, Госпітальна шкала тривоги та депресії HADS; шкала депресії Бека; шкала депресії Гамільтона та інших. Такі опитувальники дозволяють пацієнтам швидко і структуровано сформулювати свої основні скарги, а лікарям визначити подальшу тактику ведення пацієнта.
Однак, варто розуміти, що навіть якщо результати спеціальних шкал і опитувальників говорять про наявність депресії або тривожного розладу, остаточний діагноз зможе виставити тільки фахівець.
Багато симптомів, таких як порушення сну, зниження концентрації та уважності або відсутність апетиту можуть бути викликані самим коронавірусом, а не депресією. Тому дуже важливо звертати увагу на тривалість ваших скарг, динаміку з якою вони виникають або змінюються, а також на наявність взаємозв’язку з іншими захворюваннями.
Пам’ятайте, що звертатися по професійну допомогу при симптомах постковідної депресії абсолютно не страшно і не соромно, тим більше, що першою лінією в лікуванні легких форм депресії є психотерапія та поведінкова терапія. Лікування антидепресантами потрібно зазвичай тільки при тяжкому перебігу і також може комбінуватися із сеансами психотерапії. Найчастіше постковідна депресія протікає у легкій чи средньоважкій формі і має тенденцію до самодозволеності залежно від цього, як змінюється життєва ситуація навколо.
Пандемія коронавірусної інфекції стала величезним викликом для суспільства в цілому та системи охорони здоров’я зокрема. Тисячі вчених та клініцистів по всьому світу ведуть кропітку роботу з вивчення вірусу, його впливу на наш організм та методів боротьби з ним. Сподіваємося, що незабаром з’являться міжнародні рекомендації, засновані на якісних клінічних дослідженнях, які дозволять лікарям по всьому світу надавати комплексну кваліфіковану допомогу пацієнтам із постковідним синдромом та ефективно боротися з цією недугою.
Постковідна депресія – це..
Записатися на прийом
Замовити консультацію